
Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
Порада |
Або вибачення? |
Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.
Че, братишка, ну что ты такой напряженный? Расслабься, я тебе историю расскажу, мамку рофлить будешь! Все началось, когда я заценил, как какой-то брахман нашей школы закладки разбазарил. Нет, не обычные закладки для книг, а настоящие, наркотические! Я решил, что мне тоже нужно попробовать такую веселуху, я такой стимул почувствовал к ней.
И так, догадываешься, что это было? Конечно, гандж! Марихуана, сестра моя! Как только я достал этот план, я понял, что надо действовать осторожно. Ведь школа - это не место для кайфа, братан! Не захотел быть выкинутым из школы, да и родители бы просто убили, если бы узнали о моей шалости.
Итак, я предпринял свои меры. Каждый раз, когда наша школьная туса рофлила в классе, я был не в себе. Почти никто не замечал, что я кайфовал прямо на уроках. Я поставил бутылку с психоактивными грибами прямо на свою парту, сбежал в туалет и курил свой гандж. О, братан, это был кайф! Я закрывался там на пару минут, а когда выходил, был в другом измерении. Кажется, я даже когда-то видел одного из учителей в виде динозавра. Было весело.
Но все хорошее когда-то заканчивается. Однажды, когда я был участником довольно крутого рофла, меня догнал замдиректор. Он сразу учуял запах ганджа, как-то неудачно я его запрятал. Ну и конечно же, меня призвали в кабинет директора. Честно говоря, я это уже предвидел. Ведь в школе ничего не скрывают, все знают. Так что зачем прятаться?
Ну я и пошел на поводу. Директор говорит мне, что такие шутки не уместны в школе, и что я буду выгнан. Ну что тут скажешь? Честно, я даже покрутил пальцем у виска и сказал "окей, бро". Что мне еще оставалось делать? Главное, чтобы родители не узнали, а так, пожалуй, свобода кайфа надоела.
Ну вот и все. Мой короткий период наркоманства закончился вместе с моим пребыванием в школе. Когда я перешел в новую школу, решил, что пора бросить это говно. Интересы изменились, вот и все. Нью-скул братаны оказались более интересными, чем закладки и гандж. И да, родители так и не узнали о моих тусах в туалете.
В общем, суть истории в том, что наркотики - это шляпа полная. Нет, я не становлюсь проповедником, просто поделился своим опытом. И даже не предлагаю бросать или продолжать. Ты сам решаешь, что тебе нужно в жизни. Просто помни, что есть вещи гораздо интереснее, чем закладки и гандж. И самое главное - не делай эту ошибку как я. Че лучше проучиться в школе, научиться что-то новое, чем тупить с закладками и ганджом в туалете школы.